Стежинками адаптації

21.Бер.2018
Стежинками адаптації

Ви вирішили віддати свою дитину до дошкільного закладу. Ви­никає запитання: як сприйме дитина те, що мама, яка була завжди поруч, тепер приходитиме лише ввечері, а замість неї потрібно бути з вихователем та ще з десятком інших хлопчиків і дівчаток, кожен з яких також вимагає уваги.

  Зі вступом у дитячий садок у житті дитини та родини  відбуваються великі зміни, не завжди радісні й бажані для малюка. У дитячому садку все не так, як удома: суворіший розпорядок дня, незнайомі дорослі й діти, незвичні вимоги, а може бути навпаки – цікаві іграшки та ігри, хороший  вихователь, а найголовніше – спілкування з однолітками…  

   Прийшовши до до­шкільного закладу, дитина опиняється в нових соціальних умовах, переживає зміну звичного розкладу та способу жит­тя, тож у неї виникає відчуття неста­більності. Звикання до дитячого садка найчастіше супроводжується порушен­ням емоційного стану дошкільника, погіршен­ням сну, апетиту, підвищенням захворюваності.

Отже, відбувається адаптація. Що це таке?

Адаптація — це пристосування організму до нових обста­вин, а для дитини ДНЗ — новий, ще невідомий простір з новим оточенням, новими взаєминами.

Чинники, що впливають на адаптацію дитини до ДНЗ

  • вік дитини (найважче адаптуються до нових умов діти у віці 10—11 місяців до 2 років; після 2 років діти значно лег­ше пристосовуються до нових умов життя) ;
  • стан здоров’я та рівень розвитку дитини (здорова, доб­ре розвинена дитина значно легше переносить труднощі соціальної адаптації) ;
  • індивідуальні особливості дитини (значною мірою по­ведінка дитини залежить від типу нервової системи);
  • рівень натренованості адаптаційних механізмів (діти, які до дитячого садка неодноразово перебували в різних умо­вах життя, легше звикають до дитячого закладу);
  • досвід спілкування з дорослими та ровесниками (умін­ня позитивно ставитися до вимог дорослих та адекватно спілкуватися з іншими дітьми).

Залежно від зазначених факторів адаптація дитини до умов дошкільного закладу може проходити по-різному. Виді­ляються групи дітей з «легкою адаптацією», «адаптацією середньої важкості» та з «важкою адаптацією».

За «легкої адаптації» негативний емоційний стан дитини триває недовго. У перші дні в неї погіршується апетит та сон, вона мляво грається з іншими дітьми. Але під час подальшо­го звикання до нових умов усе це проходить протягом пер­шого місяця перебування дитини в дитячому закладі.

За «адаптації середньої важкості» емоційний стан ди­тини нормалізується повільніше. Протягом першого міся­ця вона хворіє, як правило, на гострі респіраторні інфекції.

За «важкої адаптації» емоційний стан дитини нормалі­зується досить повільно. Інколи цей процес триває кілька місяців. За цей період дитина або хворіє , часто зі знач­ними ускладненнями, або виявляє стійкі порушення поведін­ки (намагається сховатися, кудись вийти, сидить та кличе маму тощо). У таких дітей простежується бурхлива негатив­на емоційна реакція і негативне ставлення до оточення ди­тячого закладу в перші дні, згодом ця поведінка досить час­то змінюється в’ялим, байдужим станом.

 

Поради батькам, які допоможуть пройти успішну адаптацію своєї дитини

  1. У період адаптації дитини до нових умов дошкільного закладу будьте особливо уважними до поведінки, настрою,здоров’я, самопочуття дитини.
  2. Підпорядкуйте режим дня вдома відповідно до режиму дитячого садочка
  3. Дуже важливо вранці створювати атмосферу гарного на­строю, це зумовлює успіх протягом усього дня перебування в дитячому садочку: будіть дитину лагідним словом, м’яким до­тиком руки до чола.
  4. Говоріть дитині вдома, що в садочку їй буде добре, там багато гарних іграшок, хороших діток, цікавих занять.
  5. Не загрожуйте дитині дитячим садком як покаранням за неслухняність.
  6. Пам’ятайте, що ваше хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователями та особливостями організації життя в групі.
  7. Навчіть дитину елементарних навичок самообслуговування: одягатися, роздягатися, акуратно їсти, користуватися носович­ком, умиватися та мити руки.
  8. Заздалегідь продумайте, як зробити, щоб дитина спочатку не залишалась у дитячому садку на цілий день, а лише на декіль­ка годин. У перші дні відвідування садка не залишайте дитину одну, побудьте з нею певний час на прогулянці. Не запізнюйтеся, забирайте дитину вчасно. Поступово збільшуйте її перебування в групі протягом тижня, починаючи з 1—2 годин, щоб дитина усвідомила: розлука з мамою тимчасова, мама завжди повер­тається.
  9. Забезпечуйте єдність виховного впливу всіх членів сім’ї, говоріть дитині чітко, що можна робити, як це зробити, а що не можна робити і чому. Тоді ваша дитина розумітиме, чого кон­кретно ви вимагаєте від неї.
  10. Цікавтеся у вихователів вашої дитини, як вона грається, як спілкується з іншими дітьми.
  11. Обов’язково повідомте вихователів групи про звички та вподобання, про особливості здоров’я і поведінки вашого малюка.
  12. Тримайте тісний зв’язок із персоналом групи й будьте впевнені в тому, що працівники садочка зуміли прийняти і зрозуміти вашу дитину і по-материнськи дбають про неї.

          Дотримуючись порад налаштовуйтесь на позитив, адже одного разу прийшовши ввечері за дитиною ви колись обов’язково почуєте : « Мамо, почекай трошки, я ще хочу погратися з дітками….»